виступати


виступати
I
= виступити (бути, міститися поперед чого-н., вирізнятися на якійсь поверхні), видаватися, видатися, випинатися, випнутися, висуватися, висовуватися, висунутися, випирати, виперти, випиратися
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • виступати — а/ю, а/єш, недок., ви/ступити, плю, пиш; мн. ви/ступлять; док. 1) Виходити наперед, відокремившись від кого , чого небудь. || тільки док. Вийти звідки небудь, із за чогось. 2) перен. Ставати видним, з являтися, показуватися. || Виявлятися,… …   Український тлумачний словник

  • виступати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… …   Український тлумачний словник

  • дебютувати — у/ю, у/єш, недок. і док. Виступати вперше на сцені. || Виступати публічно вперше, починати діяльність у якій небудь галузі …   Український тлумачний словник

  • стирчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Стояти, чітко вирізняючись на поверхні чого небудь; виступати, видаватися вперед, угору; розташовуватися сторч. || Не прилягати щільно до чого небудь, а підніматися сторч; настовбурчуватися. || Висовуватися, виставлятися… …   Український тлумачний словник

  • стриміти — млю/, ми/ш, мн. стримля/ть; недок. 1) тільки 3 ос. Височіти, здійматися над рівнем, поверхнею чого небудь; видаватися, виступати вгору. || Рости сторч, не прилягати щільно (про вуса, волосся і т. ін.). || Частково виступати звідки небудь. ||… …   Український тлумачний словник

  • ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… …   Український тлумачний словник

  • об'єкт — (від лат. objectus предмет) 1) Філософська категорія, що позначає будь яку дійсну чи уявну, уречевлену чи ідеальну реальність у яка розглядається як щось зовнішнє у відношенні до людини та її свідомості і яка стає предметом теоретичної та… …   Філософський енциклопедичний словник

  • системний підхід — загальнонаукова методологічна концепція, особлива стратегія наукового пізнання і практичної діяльності, яка зорієнтовує останніх на розгляд складних об єктів як деяких систем. С. п. формулює певні методологічні принципи, які забезпечують системну …   Філософський енциклопедичний словник

  • Шимич, Душан — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Шимич. Душан Шимич …   Википедия


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.